Наш світ щодня, щомиті змінюється, щось швидше, щось повільніше. І, як би ми до цього не ставилися, каталізатором нинішніх змін стають події, що відбуваються в країні: повномасштабне вторгнення рф в Україну. У світлі (у спалахах!) цих реалій змінюються і завдання сучасної бібліотеки. З кластера "хранителі/скарбники" загальних культурних цінностей ми плавно переміщуємося до більш активного: "носії та популяризатори" насамперед Української культури.
Так у прямому ефірі на Радіо Місто Над Бугом - 101,8 FM спікери мультимедійного проекту "Під спалахи сирен та блискавиць", який сьогодні тримає рубіж культурного фронту, Анастасія Дворницька та Леонід Борозенцев, представляли одного з авторів ідеї проекта, поета Олега Крушельницького.
"Найважливішим із завдань сьогоднішньої бібліотеки є - наводити тверді понтонні мости між авторами та читачами, об'єднувати українське суспільство навколо національних ідей й сучасного якісного українського контенту, - каже спікер "Спалахів", а також бібліотекар філії 13 ВМ ЦБС Леонід Борозєнцев, - так само, як "працює" українська арта по ворогові, ми маємо завдавати ударів по культурному вакууму, який довгі роки заповнювала імперська експансія східного сусіда, витісняючи на українській землі Українське Слово".
Слово – теж зброя, і сьогодні, як ніколи, завдання не лише бібліотек, а й усього українського суспільства - боротися з нашим ворогом на всіх фронтах, бо війна йде у всіх площинах, і кінцева перемога неможлива лише на одному з них.
"Колись в Україні, перед тим, як будувати хату, копали криницю, бо для будівництва та й не тільки для нього, а навіть заради того, щоб просто жити потрібна вода. От і в моєму розумінні вода то є слово, а криниця то бібліотека. Криниця знань, досвіду, мудрості... Ми зараз з вами будуємо нову хату: світлу, нову та простору, нехай на згарищах, нехай на руїнах, але ми з вами її обов'язково побудемо і тому нам вкрай необхідна жива вода(слово) з наших чистих та оновлених криниць (бібліотек)," - говорить поет Олег Крушельницький.
Коментарі
Дописати коментар