Ніч дивовижна, терпка

 

  Свято Івана Купала - одне з найбільших літніх свят не тільки в Україні, а у багатьох європейських народів. Наприклад, в Польщі дівчата на цей день пекли печиво-сонечки «слоньчєта» та викладали його раненько в полі, у Сербії пастухи запалювали смолоскипи, а у Чехії – мітли, болгарські легенди розповідають про те, як в цей день сонце танцює, крутиться і розмахує шаблями. В Англії люди йшли у ліс, ламали зелене гілля і квітчали ним двері своїх будинків. Свято Івана Купала відзначали в Шотландії, Італії, Прибалтійських та Скандинавський країнах.

  У східнослов’янських народів це свято відоме з багатьма назвами: Купало, Купайло, Купальє, Дзєвко-Купала, Іван Лопухатий, Іван Гулящий, Купальниця, Агафена Купальницька, Собутка, Іванів день та інші.

  Всі купальські обряди супроводжувалися піснями, танцями, веселими іграми і чудесними обрядами.

 За українською народною традицією Купало (Купайло) – свято уславлення Сонця, його життєдайної сили. Це свято припадає на день літнього сонцестояння, тому символізує народження літнього сонця – Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця – Ярила. Символом свята є очищення від усього злого вогнем і водою. За народним повір’ям  у цей день відбуваються рідні дива: трави і квіти набувають магічної сили, земля відкриває свої скарби. За легендою у Купальську ніч, лише раз на рік, розквітає вогнистим цвітом папороть на одну лише мить, тому зірвати її неможливо. Хто знайде той цвіт, пізнає всі таємниці світу, здобуде собі багатство і здоров’я.

  На початку 30-х років ХІХ ст. Микола Гоголь написав «Вечір проти Івана Купала», у другій половині ХІХ ст. Михайло Старицький написав драму «Ніч під Івана Купала», у 1912 році вийшла друком драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня», головна героїня якої лісова Мавка – не тільки поетичний образ казкової істоти, а й філософське узагальнення усього прекрасного, живого природного світу. Свято знайшло відображення і у сучасній українській художній літературі – у 2018 році вийшла друком повість української письменниці Наталії Довгопол «Карпатська казка, або десять днів до Івана Купала».



Коментарі