Ми пам'ятаємо про Чорнобиль

У світі є небагато назв, що відомі краще, ніж "ЧОРНОБИЛЬ". І лише деякі події викликали більше суперечок серед учених, співробітників урядових закладів і громадськості. Протягом десятиліття після вибухів, що зруйнували ядерний реактор на Україні, ця аварія і її наслідки ретельно вивчалися.
Але навіть сьогодні для більшої частини населення у світі аварія залишається загадкою - явищем, якого бояться, але мало розуміють. 26 квітня 1986 року о 1-23 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. Радіоактивні випадання в основному були зосереджені на території Україні, Білорусі та Росії, найближче розташованих до станції, однак у низьких концентраціях радіоактивність поширилась також на більшій частині всієї північної півкулі.

У 29 річницю вибуху на ЧАЕС, у стінах бібліотеки-філії № 13 відбулася зустріч із ліквідаторами катастрофи, наслідки якої ми відчуваємо і зараз. Дізнатися більше про трагедію 86-ого року та поспілкуватися з очевидцями прийшли учні 8-Б класу ЗОШ № 15. Було надзвичайно цікаво та повчально чути про страшні сторінки нашої історії від людей, що бачили все на власні очі, які не боялися ризикувати своїм життям та здоров'ям для майбутніх поколінь. Приємно було також спостерігати за восьмикласниками, які уважно та зацікавлено слухали гостей. Хочеться вірити, що побажання миру та злагоди від Любові Іванівни та Тетяни Олексіївни справдяться для нашої країни найближчим часом!

Німенко Любов Іванівна - ліквідатор 1-ої категорії, телефоніста на урядовому зв'язку, секретар Вінницької міської громадської організації "Союз Чорнобиль України"

Короленко Тетяна Олексіївна - вдова ліквідатора аварії Короленка Миколи Степановича, ділиться спогадами чоловіка про два тижні евакуаційних робіт у Чорнобильській зоні

Пам'ятаймо, щоб не повторити!