Подільськими стежками Коцюбинського

1 жовтня у бібліотеці відбулося чергове засідання клубу "Неспокійні серця", присвячене дню народженню Михайла Михайловича Коцюбинського. Серед відомих імен Вінничини найяскравішою зіркою сяє ім'я Михайла Коцюбинського - одного з видатних діячів української та світової літератури початку ХХ століття. Людяність, краса, народ, Україна - це улюблені теми письменника. Сонце, людина, природа - три кита творчості Коцюбинського. "Сонце, я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів." Учасники клубу ділилися цікавими фактами та інформацією про життєвий та творчий шлях митця.

Коцюбинський любив квіти, широко використовував їх у своїй творчості. Знав близько двохсот назв різних квітів. У вінницькому саду Коцюбинського зацвітає вічнозелена магнолія, посаджена його руками: невмеруща, як людська душа, як пам'ять про письменника. Також у саду цвіла прекрасна червона лілея, яку він називав царицею саду, а найулюбленішою рослиною митця була агава. 

З цікавістю присутні слухали розповідь про повість "Fata morgana", яка присвячена споконвічним мріям українського селянства про землю  

Михайло Коцюбинський живописець не лише Української природи - з його творів постають краєвиди Молдавії, екзотика італійського острова Капрі. 

Відома вінничанка, ветеран Другої світової війни - Ольга Іванівна Твердохліб розповіла про героїзм вінницьких партизанів, а також про Михала Коцюбинського на сторінках української легальної преси періоду німецької окупації (1939-1944рр.). Як завжди виступ був наповнений цікавими фактами. Відомий учасник партизанського руху на Україні Григорй Калашников писав: "Ми, партизани, часто згадували М. Коцюбинського: про нього нам особливо нагадував і до болю пік серце бюст письменника, що лежав скинутий німцями з постаменту на території колишньої садиби Михайла Коцюбинського. Тут бували майже всі підпільники - зв'зківці партизанських загонів. В самому музеї ми деякий час переховували маскхалати, медикаменти і зброю".  

Ще змалку Михайло Коцюбинський захоплювався українською народною піснею, любив слухати лірників та бандуристів, яких часто запрошувала мати. З 9-ти років сам почав складати вірші та пісні. Цю любов до музики та пісні письменник проніс через усе життя, не дивно, що одним із найкращих друзів Коцюбинського був Микола Лисенко. Тож літературно-мистецька година закінчилася вокльними та танцювальними номерами учасників клубу.